Яка довжина кишечника людини

Какова длина кишечника у взрослого человека

Самым большим органом в организме человека является кишечник. Это главная составляющая пищеварительной системы. На первый взгляд эта трубка выглядит как непривлекательный шланг. Но вряд ли в нашем теле существует орган, который выглядит более увлекательно. Чем больше мы узнаем о его строении, тем более интересным он становится. Учеными было доказано, что больше чем 95% болезней связано с нарушением работы пищеварительного тракта….

Еда, которую мы употребляем, содержит много жира. Жареное, соленое, консервированное, газированные напитки и алкоголь – все это пагубно влияет на наш организм. И в результате происходит нарушение баланса. Увеличение веса – это явный показатель того, что есть сбой в работе обмена веществ в первую очередь.

Токсины, которые накапливаются в организме, расходятся по всему телу, и система не может правильно усваивать еду. Из-за этого не вырабатывается энергия, которая необходима для жизнедеятельности человека. Один классический симптом нарушения работы обмена веществ у женщин – это увеличение живота.

Общая характеристика кишечника

Расположен он в брюшной полости. С ротовой полости выходит в пищевод, проходит в верхней части туловища и уходит в сторону желудка. Для иммунной системы играет очень важную роль и выполняет множество важных функций.

У человека в кишечнике живет значительное количество полезных бактерий, которые защищают его от вредных факторов. Основная задача – переваривание пищи, всасывание полезных веществ. Общая длина кишечника у взрослого человека составляет примерно 4 метра (при жизни).

После смерти его размеры могут увеличиться до 8 метров из-за расслабления мышц. У мужчин и женщин размер отличается, у первых он больше. Также замечено, что он увеличивается с ростом человека. В момент рождения общая длина кишечника уже составляет 3 метра. И в это время этот размер в 6 раз больше роста ребенка.

Внутри кишечной трубы человека находится большое количество микроорганизмов, в том числе полезных бактерий, они называются микрофлорой. Их задача заключается в защите кишечника от патогенных микробов.

Если привычный здоровый баланс нарушен, полезная микрофлора сокращается, состояние здоровья значительно ухудшается. У человека появляется так называемый дисбактериоз. Избавиться от такого состояния можно с помощью пробиотиков и пребиотиков. Первые являют собой полезные бактерии, похожие на те, что обитают в человеческом организме. Вторые это пищевые волокна, так сказать, питание для микроорганизмов.

Кишечник разделен на две части:

  • тонкий,
  • толстый.

Называются они так, потому что имеют разницу в диаметре.

Тонкий кишечник – это наиболее длинная часть кишечника. Он занимает почти всю нижнюю часть брюшной полости. Длина тонкого кишечника взрослого человека составляет около 5–6 метров. Диаметр кишки неравномерный. В одном отделе он 4–6 см, в другом до 3 см.

Толщина стенки равняется 2–3 мм, при сокращении — 4–5 мм. Ее настоящую форму мы можем увидеть только через микроскоп. Интересно то, что в одном квадратном миллиметре кишечной оболочки есть около 30 ворсинок. Они очень маленькие.

Если рассмотреть их в увеличительное стекло, то можно увидеть, что по своей форме они напоминают оленьи рога. В каждой отдельной ворсинке есть маленький кровеносный сосуд. Все сосуды тонкой кишки сначала сходятся, а потом проходят через печень, которая проверяет еду на вредные вещества.

Основная задача наиболее длинной части этой системы у человека – это переваривание еды с помощью специальных веществ. Называются они энзимы. Уже через час после того, как пища переварилась, наступает этап самоочищения. Каждый из нас неоднократно слышал урчание в животе, и чаще всего оно доносится не из желудка, а из тонкой кишки.

Тонкий кишечник является местом, где происходят важные процессы:

  • Белки расщепляются на аминокислоты.
  • Крахмал расщепляется в глюкозу.
  • Фермент липаза расщепляет жиры на жирные кислоты и глицерин.

Важно! Длина кишечника примерно в 2 раза больше высоты среднего роста человека. Это примерно 3,5 метра. Если бы он не был уложен петлями, то в брюшную полость не поместился бы.

Толстая кишка – самая нижняя часть кишечника. Представляет собой заключительный отдел пищеварительного тракта. В ее состав входит слепая кишка, червеобразный отросток и прямая кишка. Находится она в брюшной полости и полости малого таза.

Если в нее поступают остатки непереваренной еды, она обязательно этим займется. В ее структуре нет ворсинок. Толщина толстой и тонкой кишки разная, у первой она больше. Она гладкая и напоминает жемчужные бусы.

Длина толстой кишки примерно около 1,5-–2 метра, диаметр толстой кишки варьируется в разных отделах от 4 до 7 см. Одна из функций – впитывание воды и формирование пищевой каши (каловых масс). Те люди, которые едят много, получают большой объем кала и могут ходить в туалет несколько раз в день. Для организма здорового человека посещение туалета три раза в неделю является нормой.

В нижней части кишечника находится червеобразный отросток – аппендикс. Это небольшая трубочка диаметром 7–10 мм и длиной 150 мм, при воспалении которого необходимо хирургическое вмешательство. Это одно из самых опасных заболеваний.

Различие толстого кишечника и тонкого:

  1. Тонкая кишка имеет розовый цвет, а толстая – сероватый оттенок.
  2. Отличаются по диаметру и толщине стенок.
  3. Мускулатура первого гладкая, у второго – наоборот.
  4. Оболочки толстого кишечника имеют сальниковые отростки. У тонкого их нет.

Это интересно! Какую функцию в клетке выполняют липиды в организме животных

Двенадцатиперстная кишка

Основным звеном для пищеварительной системы считается 12-перстная кишка. Именуют ее так потому, что длина двенадцатиперстной кишки человека равна 12 сложенным пальцам в поперечнике (примерно 20 см).

Двенадцатиперстная кишка у человека она состоит из четырех частей:

  1. Горизонтальная (верхняя) размером 4 см. Расположена косо, имеет изгиб и продолжается в нисходящую.
  2. Нисходящая находится на уровне позвоночника, имеет размеры до 12 см и малоподвижна. Контролирует поступление желчи.
  3. Горизонтальная (нижняя) имеет изгиб вверх длиной до 8 см.
  4. Восходящая совпадает с поясничным отделом, длина ее 5 см. Образует кривизну в зоне соединения с тонкой кишкой.

Прямая кишка

Что касается прямой, это последняя часть толстого кишечника. Туда проникают непереваренные остатки поглощенной пищи, из них формируются каловые массы, которые выводятся из организма благодаря сложной функции желудка и кишечника.

Начинается она на уровне 3-го крестцового позвонка и заканчивается задним проходом. Длина прямой кишки взрослого человека 14–18 см. Диаметр ее меняется от 4 см в начале до 7 см в самой широкой ее части, потом она сужается до размеров отверстия на уровне заднего прохода.

У прямой выделяют два сфинктера – непроизвольный и произвольный. Первый находится внутри тела, произвольный снаружи. У мужчин непроизвольный сфинктер толще, чем у женщин.

Главной функцией прямой кишки является устранение отходов жизнедеятельности из организма. Данная часть является важным элементом кишечника, поэтому работать она должна нормально. Также очень склонна к болезненным состояниям. Если прямая кишка неправильно работает, начинается процесс гниения отходов и происходит отравление организма. Именно поэтому нужно контролировать состояние здоровья.

Явными признаками заболеваниями являются:

  • Снижение работоспособности.
  • Метеоризм (повышенное газообразование, которое приводит к вздутию живота).
  • Боли в голове.
  • Проблемы со стулом.
  • Специфический запах от тела.
  • Колебание температуры (от низкой к высокой).
  • Простудные и вирусные заболевания.

Избежать этих симптомов можно при помощи очищения организма.

Важно! Проблемы с опорожнением кишечника могут быть связаны не только с неправильным питанием, но и с малоподвижным образом жизни. Недостаточная двигательная активность снижает тонус мышц брюшного пресса.

Как улучшить работу кишечника

Несколько рекомендаций для правильной работы кишечника:

  • Овощи. Необходимо употреблять сырые овощи, они богаты клетчаткой, и происходит естественное очищение организма. Можно употреблять морковь, белокочанную капусту, редис, кабачки, свеклу, редис.
  • Яблоки. Как и в вышеперечисленных овощах, в яблоках также содержится большое количество клетчатки. В них присутствует фруктовая кислота, которая хорошо растворяет шлаки.
  • Свежевыжатые соки. Это народное средство, которое поможет сбалансировать уровень рН и вымыть из организма токсины.
  • Каши. К ним можно отнести гречневую, рисовую, пшеничную и другие злаки. Благодаря пищевым волокнам происходит освобождение тела от шлаков и токсинов.
  • Микрокристаллическая целлюлоза. Она поглощает токсины, яды, холестерин и выводит их из организма вместе с калом. Но, принимая МКЦ, нужно обязательно пить много воды, иначе вы рискуете получить запор.
  • Отруби. Они хорошо выводят не нужные организму вещества. Приобрести их можно в любом магазине и в аптеках.

Это интересно! Что такое пластический и энергетический обмен

Анатомия Человека Кишечник

Вывод

Исходя из вышеперечисленного, можно сделать вывод, что кишечник как часть пищеварительной системы – очень интересный и жизненно важный орган человека. Теперь вы знаете, сколько метров кишечник взрослого и ребенка. От его работы зависит и общее состояние организма. Когда пищеварительная система выходит из строя, у человека наблюдаются скачки температуры от низкой к высокой. В организме увеличивается число грибков, и ухудшается самочувствие. В таких случаях необходимо обязательно обратиться к врачу.

Источник статьи: http://tvercult.ru/nauka/kakova-dlina-kishechnika-u-vzroslogo-cheloveka

Довжина кишечника у дорослої людини: цього ви не знали!

Кишечник відноситься до життєво важливих органів людини, оскільки він забезпечує організм необхідними цінними речовинами, позбавляє від шкідливих речовин і сполук, підтримує імунну захист.

Довжина, будова і функції кишечника

Кишечник – найбільший орган, розташований в черевній порожнині. Він входить в видільну і травну системи організму.

У ньому виділяються відділи:

  • дванадцятипала кишка;
  • клубова і худа кишки;
  • сліпа кишка;
  • поперечна висхідна і низхідна ободова кишки;
  • пряма і сигмовидна кишки;
  • анус.

Орган починається після шлунка і з’єднується з ним. Ставлячись до травної системи, кишечник взаємодіє з її органами. У нього постійно з жовчного міхура жовч надходить. Сам кишечник забезпечує соляною кислотою шлунок для первинного процесу розкладання надійшла їжі.

Він зростає одночасно з людиною: змінюється його товщина, довжина, діаметр, форма. Новонароджена дитина має довжину кишечника близько 3 м. Загальна довжина кишечника у дорослої людини доходить до 9 м в анатомічному стані (після смерті).

При житті орган постійно перебуває в тонусі, і його довжина не перевищує 4-5 м.

Кишечник має багатошарова будова, виділяються:

  • слизова оболонка;
  • підслизовий шар;
  • шар м’язів;
  • серозний зовнішній шар.

Така будова забезпечує органу виконання всіх його функцій. Перистальтика кишечника різноманітна. Вона може бути ритмічною, маятникових, тактичної. Ці рухи мускулатури органу сприяють просуванню маси до виходу, до її перемішуванню, розтирання і ущільнення.

Виконувані функції

Кожен знає, що в органі відбувається основне перетравлення їжі та її всмоктування. Правильне і злагоджене виконання цих процесів відбувається завдяки таким перевагам:

  • Рухова: переміщення і перемішування їжі.
  • Перетравлення їжі спеціальними ферментами.
  • Секреторна: самостійний синтез травних ферментів.
  • Всмоктування всіх поживних речовин. Цей процес виконується двома способами: дифузно через стінки органу або активної транспортуванням.
  • Імунна: здійснюється за рахунок присутності лімфатичних клітин в органі.
  • Ендокринна: в кишечнику відбувається синтез ряду біологічних речовин.

Повноцінне виконання кишечником цих функцій багато в чому залежить від стану і активності його мікрофлори. При її дисбалансі збій у здійсненні цих функцій призводить до плачевних результатів.

Про будову кишечника дізнайтеся з відео.

Ознаки розлади роботи кишечника

Якщо уважно ставитися до свого здоров’я і помічати навіть незначні зміни в організмі, то можна діагностувати хворобу на ранній стадії. Патологічні зміни в будь-якому органі можна визначити за специфічними симптомами. Це відноситься і до кишечнику.

Всі недуги в кишечнику поділяються на:

  • Місцеві, які пов’язані з самим органом.
  • Позакишкові: захворювання з боку інших органів, розвиток яких спровокували хвороби кишечника.

Симптоми місцевого характеру

Ці симптоми характерні для більшості захворювань, що вражають орган і не залежать від етіології.

До цієї групи відносяться:

  • розлад стільця;
  • біль;
  • здуття живота;
  • присутність домішок в калової масі;
  • помилкові, хворобливі позиви до спорожнення.

Кожен ця ознака може говорити про розвиток дуоденіту, ентериту, коліту, проктиту, тифлита, апендициту. Якщо ці захворювання вчасно не виявити і не пролікувати, вони можуть спровокувати дизентерію, туберкульоз, тиф.

При нормальній роботі кишечника стілець повинен бути регулярним, мати нормальну консистенцію, без домішок і слизу. Процес спорожнення не повинен супроводжуватися больовим симптомом.

Позакишкові (зовнішні) ознаки

Багато захворювання кишечника не завжди проявляються місцевої симптоматикою. Більшість зовнішніх ознак запальних процесів, колітів, пухлин є попередниками захворювань кишечнику або з ними поєднуються. До них відносяться:

  • різке схуднення (говорить про проблеми з тонкою кишкою, злоякісних новоутвореннях або про запаленні);
  • слабкість (говорить про дефіцит корисних речовин, сильної інтоксикації);
  • прояв симптомів інтоксикації (супроводжують імунні запальні процеси, інфекційні захворювання або рак важкої форми);
  • висипання (проявляються при інфекційних, алергічних і аутоімунних хворобах).

Поява одного з ознак є приводом звернутися до фахівця для виконання обстеження кишечника. Кожна з цих ознак може сигналізувати про розвиток серйозного захворювання.

Своєчасне діагностування хвороби прискорить процес одужання і дасть можливість далі жити повноцінним життям.

Методи діагностичних досліджень захворювань

Виявити або попередити розвиток захворювань органа допоможе проведення комплексу діагностичних процедур.

Своєчасно їх проведене допомагає:

  • виконати лікувально–профілактичний огляд;
  • призначити або скорегувати курс лікування;
  • діагностувати патологічні зміни на ранніх стадіях, навіть при повній відсутності симптомів.

Діагностика патологій кишечника виконується різними способами:

  • Колоноскопія. Виконується шляхом введення в орган спеціального гнучкого ендоскопічного приладу (фиброколоноскоп). При проведенні обстеження пацієнт може відчувати невеликий біль, дискомфорт, відчуття здуття живота. Проводиться з метою вивчення стану стінок органу, взяття гістологічного матеріалу, полегшення діагностування хвороб в органі.
  • Іригоскопія. Використовується для діагностування злоякісних новоутворень та пошуку джерел кровотечі. Показано при гнійних або слизових виділеннях, при діареї і запорі.
  • УЗД. Найбільш безпечний і результативний метод дослідження. Допомагає чітко розглянути і відстежити локалізацію, величину всіх патологічних змін, особливо злоякісних.
  • МРТ (магнітно–резонансна томографія) є інформативним методом обстеження. Завдяки тривимірній передачі зображення органу і всіх його тканин дозволяє виявити захворювання на початковій стадії. Виконується для вивчення вроджених патологій, для діагностування злоякісних новоутворень і кровотеч.
  • Капсульне обстеження — високотехнологічний метод діагностики. Пацієнт ковтає капсулу з вбудованою мікроскопічної камерою. З її допомогою лікар переглядає стан слизових, виявляє захворювання, які були пропущені МРТ і КТ. Призначається при тривалій діареї, анемії, кровотечі, різкій втраті ваги, болях не виявленої етіології, при підозрі на поліпи, пухлини.
  • Аналіз крові для контролю показника гемоглобіну.
  • Аналіз калу на виявлення прихованої крові.
  • КТ (комп’ютерна томографія) виконаних на знімках можна чітко розглянути, дати оцінку станом кишечника.

Точність всіх обстежень залежить від того, наскільки правильно хворий був підготовлений повинні повністю бути відсутнім в органі калові маси. Для цього приймаються перорально проносні препарати, ставлять клізми. Підготовка повинна починатися за 2 дні до обстеження.

Профілактика кишкових хвороб

Здоров’я людини безпосередньо пов’язане з правильністю здійснення травлення. Всі існуючі профілактичні дії, спрямовані на поліпшення стану і зміцнення здоров’я.

Більшу частину патологічних змін в кишечнику можна уникнути, якщо:

  • Відмовитися від куріння. Як показують статистичні дані, до 40% всіх захворювань органу провокуються курінням.
  • Збільшується ризик розвитку хвороби Крона, виразкового коліту.
  • Контролювати вагу. Зайва вага сприяє розвитку захворювань всієї травної системи і провокує рак прямої відділу кишечника.
  • Вести активний спосіб життя. Неодноразово доведено, що активність значно знижує можливість розвитку хвороб у людей будь-якого віку.
  • Правильно і раціонально харчуватися. Рекомендується скоротити або повністю відмовитися від вживання жирних продуктів. У раціоні повинна бути їжа з високим вмістом клітковини, оскільки вона сприяє нормалізації роботи кишечника.
  • Своєчасно спорожнятися. Засмічення кишечника каловими масами тягне за собою не тільки проблеми з самим органом, але і погіршує загальний стан усього організму. Важливо стежити за тим, щоб випорожнення були щоденними.
  • Регулярно здавати аналізи на наявність гельмінтів. Паразити, присутні в кишечнику, призводять до змін процесу травлення, до розвитку і загострення багатьох хвороб, порушують цілісність стінок кишечника. Щорічна (не менш 1 рази) здача аналізу калу на присутність в органі паразитів допоможе уникнути багатьох проблем.
  • Пити велику кількість рідини. Обсяг випивається щодня чистої води повинен перевищувати 2л. Вода сприяє поліпшенню травлення, всмоктування їжі, очищенню кишечника.
  • Дотримувати особисту гігієну. Виконання елементарних правил гігієни допоможе попередити і повністю виключити потрапляння в кишечник патогенних мікроорганізмів.

Дотримання й виконання всіх цих заходів допоможе уникнути розвитку та загострення патологічних змін в органі.

Як лікуються хвороби кишечника?

Метою всіх методів лікування є зниження та ліквідація запальних процесів в органі. Своєчасна і правильно призначена терапія полегшує стан пацієнта, зменшує прояв хвороби, призводить до тривалої ремісії, зменшує ризик ускладнень.

Перед призначенням лікування кожен лікар зобов’язаний провести огляд органу з метою уточнення діагнозу.

Лікування виявлених патологій здійснюється 2 методами:

  • Медикаментозним.
  • Хірургічним.

Всі використовувані лікарські засоби полегшують симптоматику захворювань і знижують ризик появи ускладнень. При ускладнених формах хвороби деякі види препаратів пацієнти змушені приймати тривалий час.

Призначення кожного лікарського засобу спрямоване на усунення рецидиву і залежить від прояву симптоматики, місця локалізації запалення.

При лікуванні вогнищ запалення в кишечнику і інфекційних захворювань призначаються засоби:

  • антибактеріальні;
  • протизапальні;
  • імуномодулюючі;
  • модифікуючі агенти.

Прийом будь-якого препарату повинна завжди супроводжуватися зміною харчування, усуненням стресових ситуацій, суворим дотриманням режиму роботи і відпочинку.

Харчування під час лікування повинне складатися тільки з продуктів, що містять в собі достатній об’єм поживних і цінних речовин, білків. Для кожного хворого дієтичне харчування підбирається строго індивідуально з урахуванням тяжкості хвороби і загального самопочуття пацієнта.

Існують загальні правила такого харчування:

  • прийом їжі відбувається протягом усього дня невеликими порціями;
  • випивати більше 2 л чистої води за добу;
  • уникати продуктів, багатих клітковиною: висівок, бобових, горіхів;
  • виключити з раціону жирні, смажені, копчені страви;
  • відмовитися від вживання продуктів, здатних викликати здуття органу;
  • обмежити вживання молочних продуктів.

Весь курс лікування лікарськими засобами повинен проходити з одночасним прийомом вітамінів D і В12, препаратів заліза і кальцію.

При тяжких або запущених формах захворювань потрібне хірургічне втручання. Основна частина операцій передбачає видалення уражених хворобою ділянок органу.

Знаючи довжину кишечника і його функціональне навантаження, важливо уважно ставитися до його стану і підтримувати працездатність.

Источник статьи: http://knigamedika.in.ua/bolezni/dovzhina-kishechnika-u-dorosloyi-lyudini-tsogo-vi-ne-znali.html

Довжина кишечнику дорослої людини: тонкий і товстий кишечник

Кишечник – частина ШКТ, що йде від шлунка до заднього проходу. Незважаючи на незначний обсяг, який кишечник має в природному положенні, у нього дуже велика довжина. Цей орган бере участь у травленні і виведення токсинів, а також є невід’ємною частиною імунної системи. Крім цього, тут синтезуються гормони.

Довжина кишечника

Кишечник поділяється на 2 частини:

  • тонкий (з варьирующимся діаметром від 2, 5 см до 6 см);
  • товстий (з діаметром 6 – 10 см).

    Довжина у цих частин теж різниться: у товстого кишечника це приблизно 2 м.

    Довжина тонкого – близько 4 м, але дані показники характерні для живих людей. Після смерті довжина тонкого кишечника істотно збільшується – до 8 м.

    Це можливо за повного розслаблення його мускулатури. Відзначено, що довжина тонкого кишечника у жінок і чоловіків розрізняється: у представників сильної статі він довший. Кишечник збільшується в довжині разом з ростом людини. У момент народження довжина цього органу всього 3 м, зате вже і в цей час така довжина більше зростання дитини в 6 разів.

    Особливості тонкого кишечника

    Дана частина йде від шлунка до товстого кишечника. Основне призначення цієї області – переварити їжу.

    В будові органу є свої особливості: він покритий тонкою серозною оболонкою – очеревиною, яка переходить в брижу, кріпить тонкий кишечник до задньої стінки черевної порожнини.

    Брижа фіксує кишечник в потрібному положенні, утримує його петлі. Сама брижа включає кровоносні, лімфатичні судини, нерви.

    Тонкий кишечник утворює комплекс вигинів і переплетень. Він складається з 3 частин:

    • дванадцятипала кишка (розташовується після воротаря шлунка);
    • порожня кишка (середня частина);
    • клубова кишка (нижній фрагмент).

    Дванадцятипала кишка розташована у вигляді букви «С». Довжина цієї частини – 21 див. Оскільки в минулому вимірювання йшло в перстах, то назва «дванадцятипала» говорить саме про довжині цієї частини. Назва «худа» походить від функціональних особливостей даної частини. При розтині Медики виявили, що вона рідко буває заповнена.

    «Худа» – значить порожня. Є й інша назва – голодна. Після неї йде клубова, сказати, де конкретно закінчується худа і починається клубова досить складно, тому що зовні це ніяк не проявляється. В зоні з’єднання тонкої кишки до товстої є баугинеевая заслінка. Це особливість перешкоджає проникненню вмісту товстого кишечника назад в тонку кишку. В результаті рух іде тільки в одну потрібну сторону.

    Особливості товстого кишечника

    Товстий кишечник вважається нижньою частиною. Він проходить ближче до бічних сторін черевної порожнини і як би огинає це простір.

    Стінки товстого кишечника набагато товщі, чим у попередній частині, зате довжина органу коротше – трохи більше півтора метрів. Його основне призначення – формування калу.

    Тут з перетравлюваної їжі видаляється вода, з решти утворюються калові маси. Товстий кишечник має ряд фрагментів, кожен із яких виконує свої функції:

  • сліпа кишка (має мешкообразний вигляд, довжина ділянки може доходити до 13 см, тут всмоктується рідка складова);
  • висхідна ободова кишка (початковий відділ);
  • поперечно-ободова кишка (основний відділ, тут йде всмоктування води. електролітів);
  • низхідна ободова кишка (кінцева частина);
  • сигмовидна кишка S-подібної форми (перехідна частина до прямої кишки);
  • пряма кишка.

    Сліпа кишка має свою особливість від неї відходить апендикс – так називають червоподібний відросток, який раніше вважався рудиментом, тобто органом, який втратив своє призначення в процесі еволюційних змін. Однак останні дослідження довели важливість апендикса, його значення зводиться до наступного: усунення патогенної мікрофлори, забезпечення перистальтики кишечника.

    Структура стінок кишечника

    Стінки кишечника включають 4 шари:

    • слизова оболонка;
    • підслизова;
    • шар м’язів;
    • зовнішній серозний шар.

    У тонкій кишці слизова оболонка покрита ворсинками, їх призначення – покращувати всмоктувальні можливості органу. В товстому кишечнику, їх немає, зате є свої особливості – складки, крипти.

    Шар м’язів неоднорідний, у ньому можна виділити 2 частини: внутрішню циркулярну (кругову) і зовнішню поздовжню.

    Товстий і тонкий кишечник: в чому різниця

    Відмінності товстого кишечника зводяться до наступного:

    Як підтримувати кишечник здоровим, розповість відеосюжет:

    Функції

    Тонкий кишечник займається травленням. Тут розщеплюються білі, жири, вуглеводи, утворюються амінокислоти, полісахариди, жирні кислоти, моногліцериди, які всмоктуються в кров.

    Він пов’язаний не тільки з шлунком. Сюди входять протоки з підшлункової залози, печінки. Неперетравлена маса – хімус – після тонкого кишечника йде в товсту кишку.

    У товстому кишечнику з хімусу формуються калові маси після всмоктування води, електролітів. Основа функціонування кишечника – пересування надійшла їжі. Воно відбувається завдяки особливим скорочень (перстальтическим і антиперистальтическим, маятнікообразние і ритмічним).

    У кишечнику формуються імуноглобуліни, деякі гормони.

    Особливості мікрофлори

    У кожному кишечнику є безліч бактерій: біфідобактерії, кишкові палички, лактобактерії. Все це вважається нормою. Навіть при проникненні стафілококів особливих проблем у здорової людини не виникне. А ось при ослабленні неконтрольоване розмноження патогенної мікрофлори може стати причиною дисбактеріозу.

    Источник статьи: http://doctor03.in.ua/shkt/dovzhina-kishechniku-dorosloyi-lyudini-tonkij-i-tovstij-kishechnik.html

  • Рейтинг
    ( Пока оценок нет )
    С болезнью на ТЫ